Було, на Вкраїні, ревіли гармати,
Справжні герої вміли панувати
Мечем здобували і Славу і Волю,
Тієї Слави не змити кров’ю.
Слава Героям!

Було, на Хортиці Січ будували,
Захищали Країну, за неї вмирали
На честі арійській та по вражих кістках,
Ми в Ірій славетний викладемо шлях.
Слава Героям!

Чисте серце, сповнене Арійскої крові
Хай заб’ється, та повстануть пращури-герої
Дух, що рве до бою, він навік з тобою
У твоїй крові, він в твоїй родині,
Він на Батьківщині, він живий.
Та запалає знов на рідній неньці Україні!
Меч до гори, до сонця дорога
Або загибель, або перемога
Ці два шляхи перед нами ставали
Біла Раса – то найважніша справа.
Слава Героям!

Воїни Галичини, 
Караючий меч у слов’янських руках
Ви зупинились за крок до мети,
Тепер наша черга закінчити шлях.
Зрада стала вам на дорозі,
Червоні кати зруйнували наш край,
І зараз панує ворожа зараза.
Брате, міцніше зброю тримай!