. Десятий раритет, але повір мені не dead.
Хоча останнім часом я нагадую предмет.
Філолог часу, що тягне за собою масу.
Немаю статусу, я маю від людей відразу.

Як і раніше долю епогеї ми залишим.
душевні рани наче звіра роблять мене хижим.
До людей, я маю марю море ідей.
Хоча обличчям, відлякую в дворі дітей.

Я буду думати раніше, я буду дихати пізніше.
Я буду вірити що муза ніколи ніколи мене не облишить.
Я би не став навіть вустам, перевіряти власний встан.
І навіть будучи в землі до неба я дістав .

Та це не кво, брат, це лише кволий брак.
Ти чуєш смак? Двуликий це для нас знак.
Подяка старку, що він черпає в мене теми.
Коли сміюсь то ти впізнаєш мої діастеми!