Ой, чого́ ж ти почёрні́ло, зелено́є по́ле?
Почёрні́ло я із кро́ві да й за во́льну во́лю.

    Край місте́чька Бересте́чька на чёти́рі ми́лі
ме́не сла́вні запоро́жці сво́їм тру́пом вкри́ли.

    Ой, ще й ме́не гайворо́ни у́крили́ співно́чі,
клю́ють о́чі козацьки́є, а трупа́ не хо́чуть.

    Ой, не клю́йте, гайворо́ни, козацько́го тру́па,
наклёва́вшись, подохне́те зо́ мною уку́пє.