Пісок часів крізь пальці сиплеться
І зміст життя у ньому криється...

Пустелі безмежні встелені
Маленькими днів піщинками
Ними милуються велетні
З постатями безликими...

Цвітуть могутні імперії
Щоб прахом із часом розсипатись
Величні з'являються генії
Щоб в пам'яті вічній залишитись...

Не знає жалю пісок часів
Нещадний кат всього життя
Вкриває прахом віків
Любов, ненависть, каяття...

Він вкриє все туманом літ
Зітреться пам'ять тисяч зір
І лиш коли весь зникне світ
Засне цей невгамовний звір...

Пісок часів крізь пальці сиплеться
І зміст життя у ньому криється...

І подих вітру гортає сторінки історії
Написані кров'ю тих хто не вірив у смерть...
Тих хто хотів повстати перед лицем її
І не потрапити в порожніх очей круговерть...

Та крутиться колесо могутньої сили незнанної
Перемелює долі, в порох стирає надії...
Під пильним поглядом смерті невблаганної
Іде рахунок мільйонів відведених літ...