Сірка ти знаєш куме мій Сірка собаку мойого
Пішов раз я на полювання з ним у зимку це було
Рушницю взяв з собой, та ще і пістолєт. Да!
І думав що відмідь тодіся не врятує нєт

Пішов з Cірком на полювання, ага, я це казав,
Пішов раз я на відмідя Сірка з собою взяв
Сірко собака мій пішов зі мной на ведмедя
А шо із того було я роскажу погодя

Сірко собака мій, Сірко собака мій собака
Сірко собака мій, Сірко собака мій пес

Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана
Ведмедя думав завалить чи може кабана
З тваринами ціма у мене давняя война
То ж думав справді я тоді, що ведмедю хана

І от прямую лісом та і бачу пагорба
Там може справді спить ведмідь чи може то кабан
Сірко за мной біжить ти знаєш куме то мій пес
Як я іду на ведмедя беру його в лєс

Якщо берлога із медведєм де ж там голова
Ведмедя мудро вполювать то не прості слова
І бачу я із дірочки на пагорбі щось дмить
То точно є берлога і там лежіть ведмідь

Чи може то помилка є оптіческий обман
І то є не берлога і там сидить кабан
Та мені страшно не було, рушницю ж я узяв
Сірко собака мій мене із заду прикривав

Якщо берлога поруч то нема шляху назад
Важливо знать, де голова, а де ведмедя зад
Якщо нема шляху назад, то є "питання два"
І де в берлоги зад, а де, звиняюсь, голова

Пулять в ведмедя навмання - то виглядає тупо
Важливо перш за все дізнатись, де голова, де дупа
Є у берлоги горби два, один є трохи нищий
Там мусить бути голова, а другий трохи вищий

Того не розумію я й Сірко - то мій собака
Де ж у берлоги голова, а де, звиняюсь

Забив собі у люльку трохи доброго табака
Бо ми не палимо с Сірком, Сірко - то мій собака
Налив сам собі одну, куме, бо в мене ще є
А Сірко, собака мій, то він горілки не п'є

Тож націлив я рушницю та влупав два жакана
Туди, де голова, чи в ведмедя, чи в кабана
Влупив та й затаївся, сам дихалку причаїв
І з ведмедем покінчено, бо думаю, влучив

І раптом сзаду щось важке мені на плечи - гець
Чи то ведмідь, чи то кабан, все думаю - капець
А сам і бачу, шо Сірко, і шо Сірко, то чую я
І розумію, шо Сірко та сру не переставая