На тихій гірській долині
Багряний місяць перший промінь вже пустив.
Я знову думками лину
До придніпровських дорогих берегів,

Де тихі верби гілля схилили
І сині води розлились в далині
Там ясні очі так чисті, милі
Усмішку ніжну подарують мені. (2)

В той вечір такий чудовий
Прощальну пісню нам співали солов'ї
Затихла палка розмова
Журливо вії опустились твої

І ось між нами високі гори
В неосяжну далечінь простяглись
Лиш тільки в небі вечірнім зорі
Спокійно й тихо мерехтять як колись. (2)

Чи чуєш, моя кохана,
Які слова несе тобі моя любов?
Я вірю той час настане
Коли з тобою ми зустрінемося знов

Де тихі верби гілля схилили
І сині води розлились в далині...
Там ясні очі так чисті, милі
Усмішку ніжну подарують мені. (2)