Ходить смерть по світу, шука де себе діти, 
Шука кого забрати, чиє життя узяти... 
Заходить смерть у хату, бере малу дитяту, 
Заходить до будинку, бере багату жінку. 

Іде смерть тротуаром, вкриває місто траур, 
Іде попід забором — село вкриває горе. 
Без втоми й відпочинку кладе у домовинку, 
Від кулі та хвороби вкладає смерть до гробу. 

Лікуйся, не лікуйся, до смерті приготуйся, 
Ховайся, не ховайся, з життям своїм прощайся. 
Чи бідний, чи багатий - все рівно будеш взятий, 
Вона не вибирає, усіх у гріб вкладає. 

Хто Бога відкидає, той в пекло попадає, 
Скрегочуть там зубами та смажуться вогнями. 
Хто Бога обирає, життя той вічне має, 
Його смерть не минає, у небо проводжає! 

Сергій Шараєвський