Я розчиняюсь в метро,
продовжую рейсінг з нізвідки в нікуди,
І, чесно признатись, мені все одно,
що думають дивні навколишні люди:
Чи мріють просто про секс,
чи відчувають незміряну мірами втому,
чи йдуть шукаючи марний сенс,
чи повертаються просто додому...

ПР.
А ти десь не тут,
десь не там,
десь нізвідки.
Тебе всюди ждуть
Просто так
Раптові свідки.

2 к.
Я розчиняюсь в метро,
неначе цукор в твоїй охолодженій каві,
і чесно признатись мені все одно
відносини наші гіркі, чи ласкаві.
Я забезпечую вдих,
ти забезпечуєш видих наповненим грудям,
я заблукала в тоннелях тих, 
які метром називають самотні люди
ПР,