Твоїм останнім кроком буде крок до неба,
Востаннє погляд зафіксує волю птаха,
Ще трішечки пожити - твоя слаба потреба,
А осінь забирає до неба, до неба.
Ведомий попід хмари ти заспіваєш тихо,
Слабими пальцями, як струнами ти граєш вітер,
Пляшки в твоїй торбинці, в пляшках дешеве лихо,
А на душі у тебе відлига, відлига.

Приспів:
Політаємо разом ти і я...
Політаємо разом там, де зоря...
Політаємо разом, боятись не треба...
Політаємо разом, тримайся за небо,
За небо...

А потім знов заплаче вітер і гукне до тебе осінь:
"Попращаємось до завтра, а зустрінемось на небі.
А коли ти так не схочеш, подивись тоді на захід,
Ти побачиш мої очі, ти відчуєш мої губи."
А потім знов настане ранок, а за ранком прийде вечір,
Насолодою бажання стане тобі твоя вірність,
Через тисячу ночей ти повертаєшся на землю,
Може звіром, може древом, або рибою, а може,
Вільним птахом, вільним птахом.