Я тобі розповім про муку,
Це коли рідні очі - чужі.
Коли серце кладеш на руку,
А воно немов в кулаці.

Я тобі розповім про відчай,
Це коли у безодню летиш.
Вже душа перед Богом свідчить,
Але ти ще „рятуй” кричиш.

А в серці біль, а в серці розпач,
І пам`ять, як полин, гірка.
Те щастя, що позичив ти мені, не хочу,
А свого ще в мене нема.

А в серці біль, а в серці розпач,
І пам`ять, як полин, гірка.
Те щастя, що позичив ти мені, не хочу,
А свого ще в мене нема.

Я тобі розповім як пусто,
Це коли ані згадок, ні мрій.
На душі тільки болю згусток,
На вустах – тільки крик німий.

Я тобі розповім про тугу,
Все питає в мене вона:
„Як без тебе тепер я буду?
Як я досі з тобою була?”

А в серці біль, а в серці розпач,
І пам`ять, як полин, гірка.
Те щастя, що позичив ти мені, не хочу,
А свого ще в мене нема.

А в серці біль, а в серці розпач,
І пам`ять, як полин, гірка.
Те щастя, що позичив ти мені, не хочу,
А свого ще в мене нема.