Що життя мені дарує? Чи дарує самоту?
Моє серце знов сумує, бо шукаю саме ту...
Саме ті шукаю очі і усмішку на вустах...
Та шукаю в кожній ночі,пошуком тебе у снах..

Заблукавши в сподіваннях, ти одна моя мета
Сон неначе полювання, ти одна, одна із ста.
А коли знайду я милу, я до неї притулюсь,
Обійму її на силу, загубити я боюсь...

Саме та, що душу крає,
Саме та, що в серці моїм,
Саме та, що наче зоря
Саме та, що лиш зі мною

Саме та, що моя доля
Саме та, що сонце моє
Саме та, що вроду має
Що кохаю до нестями

Що життя мені дарує? Чи дарує самоту?
Моє серце не сумує, бо зустрів я саме ту...
І лише зустрів я милу, де вона одна із ста
Добре серце, ясні очі, і її душа проста.

Та для мене то едина, неповторна на весь світ
Захопилось серце моє, серцем ніби-то зігріт.
І коли все добре наче, і коли душа цвіте
Доля пісню заспіває, в серці смуток намете

Саме та, що душу крає,
Саме та, що в серці моїм,
Саме та, що наче зоря
Саме та, що лиш зі мною

Саме та, що моя доля
Саме та, що сонце моє
Саме та, що вроду має
Що кохаю до нестями

Що життя дарує далі? Чи дарує самоту?
Серце крає та палає, бо кохаю саме ту...
Моє серце у полоні і тримтить моя душа...
Загадаю я бажання, щоб була навік моя...

Щоб усмішка не згасала, подих твій - моє життя...
Ясні очі щоб палали, не згасали почуття...
Ні на мить не відпускати, із долонь долонь твою
Серце крає та палає, бо кохаю саме ту

Саме та, що душу крає,
Саме та, що в серці моїм,
Саме та, що наче зоря
Саме та, що лиш зі мною

Саме та, що моя доля
Саме та, що сонце моє
Саме та, що вроду має
Що кохаю до нестями