Виходу немає, втікати нема куди,
Ми мусимо бути поруч, тільки я і ти, 
Я не люблю коли ти йдеш, слова прощання.
Пообіцяй мені - кохати до останнього.
Між нами зірка падали, кружляли парами,
Я твій, ти моя, назавжди разом ми,
Ти героїня моїх снів, моя весна це ти.
Не відпускай долоні, а міцно обійми.
Я не винен, що так закоханий досі, 
В твій образ губ, в твоє п*янке волосся,
Ніжний аромат, що я не здатний забути.
Я люблю тебе, чуєш, я люблю тебе.
Хочу більше ніколи не бачити твоїх сліз,
Не чути крику і моментів недовіри.
Давай разом літати і падати вниз,
Я готовий стати для тебе одним єдиним.

Приспів:
Пригорни, як талісман до себе,
Тут так холодно, без твого тепла.
Я не люблю коли ти йдеш від мене,
На мить або на усе життя.

Спогадів надто багото, щоб просто забути нам,
Цю павутинну не розірвати, яка нас запутала,
Сумніви варто топити у бокалах вин,
Бо навіщо вчитись літати, якщо боїшся падати.
розведені мости між нами, звикли бігати по колу,
Я прошу тебе піти, але шукаю знову.
Стану вітром, хвилями моря, тобі писатиму,
Мені потрібно божеволіти від твого запаху.
Я не люблю коли ти йдеш, навіть ненадовго,
Багато пишу, рву й викидую в урну.
Беземоційно, авжеж я так само гордо,
кажу прощай, та не можу відпустити руку.
Нехай слова на вітер кинуті, вдаємо, що
Нібито немає почуттів, на серці крига,
Лиш весна малює сум сірими фарбами,
Мені потрібно бути там де ти. 

Приспів: (2р)
Пригорни, як талісман до себе,
Тут так холодно, без твого тепла.
Я не люблю коли ти йдеш від мене,
На мить або на усе життя.