Текст:  Наталка Кольоровісни

Кожен  має  свою    безневинную
Тарганячу  улюблену  фермочку.
Щоб  не  стала  юрба  депресивною,
Видає  тій  дрібноті    цукерочки.

І  лежать  тарганята  вгодовані,
Ледь  ворушаться  і  не  пручаються.
А  мої  ж  таргани  недресовані
І  цукерками  не  спокушаються.

Влаштували  суцільну  анархію,
Все  снують  в  голові  некеровано.
В  тарганячу  оту  ієрархію
Вхід  стороннім,  нажаль,  заборонено.