В українській музиці опері «Тарас Бульба» М. Лисенка
належить особливе місце. Цей твір є найбільшим здобутком
музично-театрального мистецтва того часу. В ньому втілено важливі
суспільно-патріотичні ідеї, порушено ряд морально-етичних питань.
Композитор створив яскраві художні образи: героїчні, трагедійні,
ліричні.

Тарас Бульба» — опера Миколи Лисенка за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя, лібрето М. Старицького. Робота над твором тривала десятиліття (1880–1890), і вперше він був поставлений 1924 року в Харкові, а у 1927 — у Києві.
Перші постановки не мали значного успіху, що врешті спонукало поета М. Рильського а також композиторів Л. Ревуцького та Б. Лятошинського переробити як літературну основу опери так і музику. Прем’єра «Тараса Бульби» в новій редакції відбулась в 1937 році й пройшла із значним успіхом. Проте в ряді моментів редактори надто далеко відійшли від оригіналу опери, що стало причиною появи третьої редакції.
Сьогодні опера займає чільне місце у репертуарі українських театрів.

Опера «Тарас Бульба» — це Історико-героїчна народна музична драма.
Вагоме місце в ній належить образам народу, його окремих груп і
представників. У зв'язку з цим композитор приділяє значну увагу Масовим
хоровим сценам. Яскравими є музичні характеристики головних персонажів —
Тараса Бульби, Остапа, Насті, Андрія, Марильці. Основна ідея твору —
боротьба українського народу проти соціального і національного
поневолення. На першому плані — розкриття патріотичних почуттів.
Достатню увагу приділено також висвітленню родинних взаємин, почуттів
закоханих тощо. Ці лінії реалізуються через показ стосунків Андрія з
Тарасом, Настею, Марильцею.

Увертюра до опери концентрує в собі її ідейно-образний зміст. Вона по
праву вважається кращим зразком вітчизняної симфонічної музики. Характер
музики глибоко драматичний. Тут втілено героїку боротьби і торжество 
перемоги. Відкривається вона темою закличного характеру.
Затактові квартові трубні сигнали, що складають її найважливішу рису,
творять героїко-драматичне начало музики. Ці інтонації лягли в основу
провідного лейтмотиву опери. Чотиритактова тема набуває далі значного
розвитку, що зумовлює появу другої пісенного типу теми. Вона
широкорозаспівна. Мелодія її ллється, як повноводний потік могутньої
ріки.