Всі сніги чомусь непомітно взяли і скресли,
Навіть не пояснивши повністю дивний вчинок,
Ні тобі аргументів, ні доказів, ні причини,
Ані сповіщень, записок чи есемески..
В тілі тремтіння, слабкість і якось млосно,
Кожен ліхтар самотньо вдихає вЕсну,
Кожна калюжа дивиться в небо плесом,
Й Ти серед всіх цих змін помічаєш осінь.
Вечір бульваром гуляє. В кишенях руки
Бісики у очах і юнацький запал,
З даху сміливо зриваються зграйки крапель…

Щастя не оплатити й мільярдом рупій…
(by Лєнка Колесник)