Ми на узбіччі світу, ми не помітні,
Проростаєм корінням у пустоту.
Ми розділяєм мрії, всі наші надії,
Не продукуючи дій, рухаєм нудьгу.

Зеро!

Зеро!

Абсурд вже не лікують, не помічають, з ним живуть.
У всіх вже є корони, склянії сапфіри,
Які прикрашають кожну нору.

Що це - це твій нуль!
Тікай! 
Він вже тут.

Що це - це твій нуль!
Тікай! 
Він вже тут.

Життя набуло барви, такі глибокі,
Коли нафта наповнила всі думки.
На швидкості несуться всі наші спокуси,
Збиваючи з ніг, пробивають дірки.

Зеро!

Зеро!

У нас немає часу,
У нас забрали сон,
У нас немає чисел,
В нас є зеро!

Що це - це твій нуль!
Тікай! 
Він вже тут.

Що це - це твій нуль!
Тікай! 
Він вже тут.
Він вже тут!
Він вже тут!
Він вже тут!

Тікай!
Тікай!
Тікай!
Тікай!
Тікай!