Ти не сумуй, моя пташечко.
Життя мінливе, воно як вітер в ночі. 
Я твою кожну рисочку, ношу у серці навік,
Ти чистий мій оберіг. 
Треба нічку переждати і повернуться солдати. 
Буде, як колись, тільки ти молись. 
Треба нічку пережити і в волосся твого жито 
Впасти, як колись. 
Тільки ти молись. 
Тільки лиш молись...

Ти не сумуй – бо сльози на біду.
Мене почуй – до тебе, мила, йду. 
Я бачив око бурі, я бачив віщі сни,
Де нема війни. Де щасливі ми.

Ти зачекай, моя квіточко.
Бо час як хвилі, 
Він забирає в пітьму.
Ти для мене біла ниточка. 
Долаю я милі, а вітер дує в сурму. 
Треба нічку переждати і замовкнуть всі гармати.
Буде як колись,тільки ти молись.
Треба нічку пережити.
Та чи зможу далі жити. Жити, як колись?
Тільки ти молись. 
Тільки лиш молись…