Hаче ліс ми ростемо на нашій землі
І до сонця, міцніючи, тягнемо гілки
Молоді паростки і сторічні дуби
Наче ліс ми ростеми на нашій землі
Наче вістря меча наших гір гряди
Ми тримажмо це землю корінням батьків
І ми будемо тримати хоч гори круті
Бо ростемо тут сотні і сотні років
І учора, й сьогодні, і завтра
 батьки, і ми, і нащадки

Білий, Білий Черемош
Побіжить ще порогами ворожа кров
Білий, Білий Черемош
Зашумить водограями ворожа кров

Але в нашому лісі були чорні часи
Нас дібровами нищили наші вороги
Молоді паростки і сторічні дуби
Вирізали під корінь чужинскі кати
Знову меншає ліс, знову пісні ворон
І гаркаів червеці бенкетують кругом
Чи врятуємо ліс чи щурам віддамо?
Щоб надіти на шию хазаорські ярмо.
І учора, й сьогоді, і завтра
ми помстимось, настане розплата
І учора, й сьогоді, і завтра
Ця земля буде наша назавжди

Наче наше життя твоя вуда прудка
Білий, Білий черемош
Наче твої пороги перепони буття
Білий, Білий черемош
Наче крига зимою наша вдача крихка
Білий, Білий черемош
Але ми захистимо твої берега
Білий, Білий черемош