Ой, там у лузі, там при дорозі
Червоні маки розцвіли.
Ой, там три браття з Прикарпаття
Життя за волю віддали.

Їх було троє, всього лиш троє,
Були гармати, «шмайсери».
Вони не знали, що друг їх зрадив
Катам червоної Москви.

Як їх боївку окружили,
Кричать: «Бандери, руки вверх!»
Хтось крикнув: «Слава Україні!
Ми не здамося, краще смерть!»

І тут три браття поцілувались,
Ніхто пощади не просив.
І більш не рвалися гармати,
І кулемет не стукотів.

І ми боротися будемо
Проти проклятих ворогів
І вічну славу пам’ятати
Про мужніх хлопців, трьох братів.