Дмитро ПАВЛИЧКО
(1929)
НАД МОРЕМ
В морі я хотів
 печаль свою втопить - 
Я до моря вийшов рано -
 море спить.

І мені його будити стало жаль - 
Залишилася мені моя печаль.

Ополудні йду до моря і здаля 
Бачу, що воно сміється, як маля.

І мені його смутити стало жаль -
Залишилася мені його печаль.

Уночі до моря знову я прибіг, 
А воно ридало біля ніг моїх.

І мені його самого стало жаль - 
Залишилася мені моя печаль.