Невірна ніч, непевна - тупу-тупу -
Безнебна ніч - татари де?! - прийшла.
Шикує смерть - не спіте! - труп до трупу,
Ридають коні, кублиться імла.
Хропуть шаблі, і ядра захропли.
Хропе і втома, цямкає губами,
І хмара ріжеться кривавими рогами
В безнебнім небі чорними шляхами,
І тиша спить, і віти, і вітри.
Мазниці густо сплять, і кругло сплять колеса,
І кулям сняться голови й серця:
Невірна ніч! Ганьба довготелеса
Схиляється до нашого лиця.
Ганьбо! Ганебино! Ганьбище, ти над нами!
Твій віщий зір на нашому чолі,
Що нашими козацькими кістками
Проторохтиш в землі і по землі.
Могил нема. Могили повтікали.
Дніпро утік - осталась лиш вода.
І вовчі небеса -
Над вовчими віками
Снують свою ходу -
Печальна та хода.
Печальна та хода.