Палає небокрай
Від кожного твого погляду.
Спалюємо все
Від спогаду до спогаду.
Марним здавалось
Дійти до мети,
Відчинені двері,
Лишилось увійти..

Туди, де ми не чуємо слова,
Бо вже йде коловоротом голова...

ПРИСПІВ

Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до мрій...

КУПЛЕТ

Які ховались в тобі, с тих пір як ти прочитала
Сторінки життя, до прірви не впала.
Шукала лиш місця, де б не бачили люди
Гучної тиші, що оточила усюди.
Всі події замикаються в коло,
Ти скаженієш в нескінченному циклі,
В якому щастя постійно змінюється горем,
Треба повернути все, до чого ми так звикли.

Там, де ми не чуємо слова,
Бо вже йде коловоротом голова...

ПРИСПІВ

Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до здійснення мрій.

Брейк

До згубного краю,
Кроками малими,
Не чуєм, як час нас гукає,
Бо навколо лиш стіни.

Навіть лишившись один на один,
Чому ми не можемо підібрати ті самі слова,
Які іноди промовити не просто,
Від яких іде коловоротом голова.

ПРИСПІВ

Зазирни за край та побач,
Що лишилось на щастя лиш трохи надій.
Не кричи, обійми та пробач,
Бо сльози не приведуть до здійснення мрій.