Все як колись

Все як колись... Ці очі жагучі, що досі про волю співають,
Нестримно кидаються в бій за коханих й дітей.
І ці душі людей, що спокійно серця виривають -
Досі сплять і не знають, скільки ті принесли нам смертей.
Все як колись...Ми зараз бунтуємо, вірно плекаємо мову
І рішуче кричим. Наше серце згорає,
Адже мир і свобода - дві єдині умови,
Що потрібні завжди.І яких в нас сьогодні немає.
Все як тоді... Я шукаю стовби, ті що небо тримають,
Як колись їх шукав той хлопчисько, що гарно писав.
Ми ще досі живі. Нас ще досі не знають.
І минають ті дні, про які наш Кобзар казав.
Все як тоді....Нам всім страшно упасти в кайдани,
Умирати та спати в безжальній неволі.
Ось чому ми збираєм майдани -
Нам достатньо на ранах солі.
Все як було...Кожен вірш диким штормом розносить думки
У оселю всіх тих, чия хата з краю.
Кожне слово поета - ламає замки.
Тільки душ у них просто немає.
Розумієш?Все як колись...