Тиха вода, тиха вода,
Гей, лем на Бескиді.
Давно, давно я не була
З милим на бесіді.
Рада би я, рада би я
Ту водицю пити,
Рада би я, рада би я
З милим говорити.

Казав милий, казав милий,
Що мене попросить,
Як на горі, на високій
Пшеницю покосить.
Він покосив, він поносив -
Вже й осінь минає -
Він ся женить, бере другу,
А мене лишає.

"Сім раз би тя, мій миленький,
В боці закололо,
Що так швидко твоє серце
Мене позабуло".
"Не забув ти, не забув ти
Лем собі думаєш,
Чи зі мною, чи з другою
Говорити маєш".

"Не рви, милий, не рви, милий,
Солодкі малини.
Ой не люби, ой не люби
На раз дві дівчини".
Дві дівчини, дві дівчини -
То велика зрада;
Одна плаче, гірко плаче,
Дуга тому рада.

Ой журився мій миленький,
Як мене любити,
А тепер вже він ся журить,
Як мене лишити.
Є у мене коло хати
Зелена отава.
Не журися, мій миленький,
Я тя лишу сама.