Поріділо козацтво від втоми і ран, 
Гей - з чобіт позбивайте пилюку 
І встає з небуття кошовий отаман 
І кресалом запалює люльку, 
А за ним піднімаються воїни скрізь, 
Бо завчили козацьку науку - 
Ой напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь 
Під козацьку розмашисту руку. 

Приспів: 
Ой з нашого роду не качайте воду, 
Ой з нашого духу не ліпіть макуху, 
Ой з нашої слави не робіть забави, 
Не робіть забави світові на сміх; 
Бо козацька вдача як вогонь гаряча, 
Бо козацька сила не одних косила - 
Щабелька завзята вдарить як розплата, 
Кривдних і поганих покарає всіх. 

Гей ти наш кошовий, в тебе кручений вус 
Та ще шапка смушева — бідова, 
Наслухаємо батько пораду живу 
Твого вірного й чесного слова; 
І сказав отаман, і промовив козак 
Аж від слів полетіли іскрини: 
"Україна одна і не можна ніяк 
Віддавати її для загину". 

Приспів.