Йди, не залишай своїх слідів,
Не обертайся, не проси пробачення,
Я не бажаю твоїх слів, твого погляду,
Ти знову ніжний, та досить пізно.
Знов, знайдеш ти безліч помилок,
Гадаєш, роблю все не так,
Згадай себе на мому місці,
Смішно, тобі знов смішно,
Ти забув вже як це -
Шукати шлях свій.

Тебе не спитаю, візьму усе, що забажаю
Твоя думка зайва
Мене обираєш, але завжди залишаєш,
Та твоя думка зайва.

Ти вмієш давати інтерв’ю,
І вже очима не шукаєш,
Хоча б когось, хто тебе знає,
Віриш, мені всерівно, і не тебе я обрала,
Хоч ти відомий з журналів.
Як все це минає, розкажи,
Бо я не знаю, я не знаю, а іншого не запитаю.
Просто, мені відкрийся
І я нікому ніслова не розповім із розмови.

Знаєш, ще не пізно,
В мене є місце й я буду там
Чую, тобі знов смішно,
Та ти не лібший, це знаєш сам.
Чекай, і ти побачиш,
Що це не просто безглузда гра,
Мене ти вже не змусиш,
й не передбачиш, я не така.