Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня?
Чом твої вустонька тиха молитва,
А твоє слово - остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ой, тії очі, темніші ночі,
Хто в них задивиться, сонця не хоче!
І чом твій усміх - для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре...
Ти мої радощі, ти ж моє горе!
***
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти ж моє горе!