Українська народна пісня

Їхали козаченьки
Степом-долиною,
Та й зустріли дівчиноньку
З русою косою.

Коса в'ється до пояса,
В’ється за плечами,
Поїхали, дівчинонько,
З нами, козаками.

Отвічала їм дівчина:
«Їхати не буду,
Я свойого коханого
Повік не забуду.»

Коса в'ється до пояса,
В’ється за плечами,
Поїхали, дівчинонько,
З нами, козаками.

Прийди, прийди, мій коханий,
До рідної хати,
Там зустріну його я
Та ще й рідна мати.

Коса в'ється до пояса,
В’ється за плечами,
Поїхали, дівчинонько,
З нами, козаками.

Там зустріну його я,
Щиро усміхнуся,
Добрій матері старенький
Низко поклонюся.

Коса в'ється до пояса,
В’ється за плечами,
Поїхали, дівчинонько,
З нами, козаками.