Кажеш, що хочеш побачитись зі мною,
Але ж ти тільки бавишся цією грою!
Твої очі то є смертельна зброя.
А я не можу з горя,
Я піду втоплюсь у морі.
Ти - Содом і ти - Гоморра.
Едуарду Соуту де Моура.
Португальський архітектор навмисне
В пісні про любов опинився
Він каже: «Іра, зупинися!»

Кажеш, що хочеш змінитися на краще,
Та зробити сміливий крок насправді важче,
Аніж казати, що твій час не настав ще.
Ти не приховуй силу, дій і говори сміливо,
Неочікуване диво,
Втамуй мене своєю зливою.
Можеш плакати і хвилюватись,
Будеш падати і підійматись
Права не маєш зупинятись!

Все!
Все я дихаю востаннє
Попелом того кохання.
Сором…. ой сором

Рік за роком нещасливі,
Ти зі мною був фальшивим,
Знаєш, все було можливо

Крок за кроком, шок за шоком, біль і спасіння
Аби кохав, аби не знав, що я надто сильна
Ой, сором…