Безліч твоїх ідей,
Якось я збився з рахунку,
Немає порятунку,
Мабуть, це ніч де-інде, є-є
Остання новина,
Знов якийсь sale на ще щось,
Хочеш дізнатись дещо?
Чекай, не пий вина.

Треба від тебе йти,
Та чомусь стою, я стою, є-є-є
Зараз вимкнуть світло і дроти -
Слабину даю, о-є, all right.

Те, що тримає нас,
Хай тримає нас -
Нікуди правди діти, бігти!
Все, це в останній раз,
Ми квити, стій...

Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, не від... тримай, тримай,
Не відпускай, тримай...

Кожному з нас своє,
Моя мета єдина...
Все саме так повинно
Бути, як воно є.
Ця неповторна мить,
Більше її не буде, е-ей
Помічаймо, люди,
Не тільки те, що болить.

Треба від тебе йти,
Та чомусь стою, я стою, є-є-є
Зараз вимкнуть світло і дроти -
Слабину даю, о-є, all right.

Те, що тримає нас,
Так тримає нас -
Нікуди правди діти, бігти!
Це все в останній раз,
Ми квити, стій...

Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, не від... тримай, тримай,
Не відпускай, тримай, тримай, тримай.

Я надрукую віз, вигадаю назв,
Там, де все зашибісь, чомусь немає нас.
Віддай мені моє - щось у тобі є,
Падай час від часу вниз, до нас.
Раптом це назавжди? Зачекай, зажди,
Ховатись на землі і в воді годі!
Хочу кричати тобі: стій, злодій, стій, злодій, стій!
Тримай! тримай!

Треба було б іти,
Та чомусь стою, я стою, стою, стою.
Зараз вимкнуть світло і дроти -
Слабину даю, о-є, all right.

Те, що тримало нас,
Так тримало нас -
Нікуди правди діти, бігти!
Це все в останній раз, ти чуєш?
Це все в останній раз, ми квити, стій!

Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, не від..., тримай, тримай,
Не відпускай, тримай, тримай, тримай,
Не відпускай, не від..., не відпускай, а-ай
Не відпускай, тримай, тримай, тримай
_________________________________

Множество твоих идей,
Как-то я сбился со счета,
Нет спасения.
Видимо, это мой день.
Последняя новость -
Опять? Ну еще что?
Хочешь узнать кое-что?
Жди, не пей вино,
Нужно от тебя идти,
Но почему-то стою,
Я стою.
Сразу выключить свет и провода,
Слабину даю.

То, что держит нас,
Пусть держит нас.
Некуда правду деть, бежать.
Все. Это в последний раз.
Мы квиты, стой.
Не отпускай,
Держи, держи, держи.
Не отпускай,
Держи, держи, держи.
Не отпускай.
Не от
Держи, держи,
Не отпускай. Держи.

Каждому из нас свое,
Своя цель - единственная.
Все именно так должно
Быть, так оно является
Этим неповторимым мигом.
Больше его не будет.
Замечайте, люди.
Не только то, что болит.
Нужно от тебя идти,
А почему-то стою,
Я стою.
Сразу выключить свет и провода,
Слабину даю.

То, что держит нас,
Пусть держит нас.
Некуда правду деть, бежать.
Все. Это последний раз.
Мы квиты, стой.
Не отпускай,
Держи, держи, держи.
Не отпускай,
Держи, держи, держи.
Не отпускай.
Не от
Держи, держи,
Держи, держи, держи.

Я напишу стихотворение,
Придумаю название.
Там, где все - зашибись.
Почему-то у нас - нет.
Отдай мне мое,
Что у тебе есть.
Падай время от времени вниз к нам,
Вдруг это навсегда.
Подожди, дождись,
Прятаться на земле и в воде - фигня.
Хочу кричать тебе: Стой, вор! Стой, вор! Стой!
Держи, держи!
Нужно было бы пойти,
Но почему-то стою,
Я стою, стою, стою...
Сразу выключить свет и провода,
Слабину даю.

То что держало нас,
Так держало нас,
Некуда правду деть, бежать.
Это все. Последний раз.
Ты слышишь, нет?
Это все в последний раз.
Мы квиты, стой,
Не отпускай,
Держи, держи, держи.
Не отпускай,
Держи, держи держи.
Не отпускай
Не от
Держи, держи, держи,
Не отпускай.

Держи, держи, держи...