спросила ты, почему я с тобой
сказал, что более такой в ​​мире не найти
думал, ходил, и вот: несколько слов нашлось
скажи между сестер, те слова твои теперь

даже когда я не я, ты все равно со мной
вот почему ты - моя, почему я с тобой
даже когда кричу, даже когда ты плачешь
лай стоит собачий посреди отчаяния

даже когда болит, терпеть сил нет
ты меня обнимаешь, я без крыльев лечу
бедам всем назло, когда обое рябое
ты моя, чтобы не было, вот почему я с тобой
вот почему я с тобой

люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми
люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми

сколько говорить еще: "звони, лентяй"?
даже когда пропащий, когда горит, печет
даже когда вот-вот, ты, а не другой кто-то
ни за что не убежишь, в жилах моих течешь

даже когда болит, терпеть сил нет
ты меня обнимаешь, я без крыльев лечу
бедам всем назло, когда обое рябое
ты моя, чтобы не было, вот почему я с тобой
вот почему я с тобой

люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми
люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми

то спросила ты, почему я с тобой
сказал, что более такой в ​​мире не найти
думал, ходил, и вот: несколько слов нашлось
скажи между сестер, те слова твои теперь

люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми
люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми

люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми
люди мы только тогда, когда очень сильно любим
только тогда, когда любим мы, можем называться людьми

**********************
якось спитала ти, чому ж я з тобою
сказав, що більш такої в світі не знайти
думав, ходив, аж ось: декілька слів знайшлось
скажи поміж сестер, що ті слова твої тепер

навіть коли я не я, ти всеодно зі мною
ось чому ти - моя, ось чому я з тобою
навіть коли кричу, навіть коли ти плачеш
гавкіт стоїть собачий посеред розпачу

навіть коли болить, терпіти сил немає
ти мене обіймаєш, я без крил лечу
бідам усім назло, коли обоє рябоє
ти моя, щоб не було, ось чому я з тобою
ось чому я з тобою

люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми
люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми

скільки казати ще: "телефонуй, ледащо"?
навіть коли пропащий, коли горить, пече
навіть коли ось-ось, ти, а не інший хтось
нізащо не втечеш, в жилах моїх течеш

навіть коли болить, терпіти сил немає
ти мене обіймаєш, я без крил лечу
бідам усім назло, коли обоє рябоє
ти моя, щоб не було, ось чому я з тобою
ось чому я з тобою

люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми
люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми

якось спитала ти, чому ж я з тобою
сказав, що більш такої в світі не знайти
думав, ходив, аж ось: декілька слів знайшлось
скажи поміж сестер, що ті слова твої тепер

люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми
люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми

люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми
люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо
тільки тоді, коли любимо ми, можемо зватись людьми