Ми весь час вперед кудись ідем,
                          
Не без проблем, та все ж ідем.

Хтось штовхає в бік то тут, то там,
                        
А ми гребем, все йдем і йдем.
                             
Десь смішні незграбні, добрі або злі,
                            
Часом чиїсь жертви, часом хижаки.
                              
Шлях легкий обрати схильні залюбки,
                        
З неба щось чекати не з руки.

Приспів:

Може ми і не здатні

Світ змінити в кращий бік,
                  
Вартий він того чи ні.
          
Нам лиш знати достатньо,
           
Що для чогось ми живемо
                       
І комусь потрібні ми. Потрібні ми.

Хтось у скроні дірку колупає,
Хто це? - Ми, куди нам йти?
Хтось для сміху ногу підставляє,
Від нудьги: Давай впади!
Це вже все ми бачили, відчули на собі,
Комусь все пробачили забули назавжди.
Сотні хибних друзів, де тепер вони?
Кому мізки пудрять, брехуни.

Приспів.

Довго ми ходили,
Поки зрозуміли,
Шлях який важкий до мети...

Приспів.