Доля
Доля в кожного своя той в любові, той у смутку живуть
Хто як вміє так живе, вибирає кожен власний свій путь
Та забуть не можу я, як в мороз серед зими біль в очах серце крає жаль
Бомж старий, дитина сирота, просили хліба дай

/Приспів/
Те дитя, не вже його життя, в десять літ не має майбуття
Хоче та дитина сирота, ніжності й тепла
Той старий, що вже життя прожив, чверть роки у роспачі пропив
Не судіть можливо цей старий дітей похоронив

Свого сина я згадав нагодований, в любові, в теплі
Все, що мав тоді віддав, зодягнув і допоміг їм чим міг
Слово Бога пригадав люби інших як самого себе
На коліна впав, я ридав у Бога я благав, щоб людям щастя дав