Я дивний. Навряд чи мене пояснити.
Навряд чи побачиш, як дома сидиш.
Відчути лиш можна вночі в темноті.
І ваше тремтіння – поклони мені.

Я глибоко в темряві тихо сиджу.
Свій світ від навколишніх я стережу.
В душі затаївся,
Моменту чекаю.

Не заглядай в підвал,
Я вже десь там сиджу.
Лиш нахились до ліжка,
Пекло покажу.
Ти не виходь на двір,
Я там тебе чекаю.
Я скрізь і я ніде,
Ти це запам’ятай.

Куди не поглянеш за кожним я ходжу.
Сховатись від мене ні один не зможе.
Тікати? Куди? Все одно дожену.
Я ходжу по небу і ходжу по дну.

Я поряд з колиски. Я супровід твій.
Я вічний мисливець. Я всіх і нічий.
Відкриєш ти очі, я дивлюся в них.
Ти це відчуваєш, тому і притих.

Не заглядай в підвал,
Я вже десь там сиджу.
Лиш нахились до ліжка,
Пекло покажу.
Ти не виходь на двір,
Я там тебе чекаю.
Я скрізь і я ніде,
Ти це запам’ятай.