Місто плащем накрила – ніч, подруга сну.
Дай мені небо крила – бо я не засну.
Птахом злетіти хочу в простір неземний.
Волю, що пити до схочу – у відлунні мрій.

Пр-в:2.

Хочу у мандри – злетіти вільним птахом,
Хочу забути, що я живу під дахом.
Чути як гори і ріки знов шепочуть,
Бути десь там, де радості до схочу.

Місто збудилось раптом – промінь сонця впав,
Мчать люди наче авто – у потоці справ.
День у шаленім вирі мов океану шум,
А я чомусь безкрилий в серці моїм шум.