Потоки щастя наповнюють шприц
Ще одна доза - і зімкнеться круг.
Закипає кров - і легко так падати вверх
На зламаних крилах.
Знак неба в порожніх очах
Й хор ангелів глушить
Розпачливий матері крик
Десь там внизу

Сирен плач, секунд біг
Швидка мчить в глуху ніч
Сухих губ фіолет.
Зник пульс.

Мов клеймо, слабкості знак
Отямся чмо! Будь мужиком блеать!
Вівця! Де твоя воля?
Не розкисай! Будь мужиком блеать!
Життя, дано лиш раз!
Вставай з колін! Будь мужиком блеать!
Будь мужиком блеать!
Будь мужиком блеать!

Злам, синдром відміни - озноб.
Сам собі суддя, психоз і сором.

З минулим важко розвести мости.
В кулаки згребти волю.
Час не знає жалю, рани не гоїть:
Біль старий - гострий мов голка.

Знов сниться сон- входить мати.
В її очах гірка печаль.
- Я завжди буду з тобою сину
Мою могилу хоч зрідка прибирай....