Ой пив козак, спився
З доріженьки збився.
Коню вороному,
На гриву схилився.

— Коню мій, коню,
Коню вороненький!
Порадь мене, коню,
Як братік рідненький.

— Козаче, козаче,
Козаче-соколе,
Сідай ти на мене
Поїдем у поле.

А в чистому полі
Пшениченька-море,
Там дівка-сирітка
Пшениченьку поле

Пшениченьку поле,
Кукіль вибирає
Коню вороному
На гриву складає

— Годі тобі, дівко,
Кукіль вибирати,
Пора тобі, дівко,
Постіль білу слати.