-Спи  саня  спи,  -  говорить  водій  та  вмикає  пічку.  
Сьогодні  на  трасі  ти  будеш  для  мене  братом.  
Дорога  -  це  те,  що  швидко  входить  у  звичку,  
Як  входить  у  кров  любов  -  заборонена  контрабанда.

Спи  саня  спи,  як  спить  земля,  під  снігами  вкрита.
Я  охоронець  твоїх  поезій  цієї  ночі.  
Ми  летимо  крізь  ніч  із  єдиним  бажанням  -  жити.  
Хай  тільки  спробують  з  цього  зробити  злочин.

Хто,  як  не  ти,  розуміє  час,  зневажаючи  відстань?  
Солодка  твоя  печаль,  недовга  твоя  розлука.  
Міста  за  вікном  нанизуються  намистом
На  пам'ять.  Лише  встигай  піднімати  руку.

Ти  пильно  вглядаєшся  в  очі  зустрічній  попутці
І  зупиняються  фури,  впізнаючи  побратима.  
Харківські,  запорізькі,  львівські,  одеські,  луцькі  -  
Світ  не  без  добрих  людей  у  кожнім  куточку  країни.

Співай  мені,  саня,  про  все,  що  ти  бачив  у  мандрах,  
Світ  без  пісень  -  це  видиво  не  із  приємних.  
Ми  прибуваємо  в  Київ  десь  о  четвертій  ранку.
Хороші  у  тебе  вірші.  Побачимося.  Напевно.