Не вмикай знов мінус 20
Я все рівно буду ніжним
На морозі стинуть пальці
На морозі ми два тижні
Знаки оклику повсюди
Але відповідей обмаль
І думки про твоі губи
В голові моій мов бомба.

Якби знати чи стріла амура влучить
У твоє чарівне серце
Я б тоді себе не мучив
І давно б полишив все це
Я б знайшов для себе спокій
У безмежному мовчанні
Але я живий допоки
Не звучать слова прощання.
І не знаю я навіщо
Я іду до тебе знову.
Бо куди вже впасти нижче
Але я обов'язково
Таки спробую злетіти
Тебе взявши у долоні
Бо хіба я можу жити
Тобі будучи стороннім?...