ДЛЯ МАМИ

Скільки раз
Я пірнав у хвилі,
Настільки бурхливі,
Що берег далекий мені навіть не снився,
Що я шкодував, що таким народився.
Скільки раз
Я вірив наївно,
Що ця нова прірва
Мене приведе до чіткого бажання
Раз і назавжди покінчити з коханням.

Але це все зовсім не схоже на жарти.
Знову бути не тим, ким хотілося стати.
І мабуть давно попрощатися варто.
Але мені... 
Бракуватиме... 
Тебе...

Злітаючи у небо літаками,
Шукаючи пояснення для мами,
Ми намагаємося бути
Краще ніж ми є.
Не знаючи куди подіти сором,
Ми більше мовчимо аніж говорим.
Але кожен з нас вірить,
Що десь там щастя є.
Та чи вистачить нам сили
Кожному віднайти своє?

Посеред нашого фільму
Раптово, повільно
Пішли надокучливі титри.
Як би можна як в школі
З олівця знявши гумку
Віддати тобі: "Візьми, витри...".
Скажи мені чесно,
Невже наші весни
Не повернуться більше.
І як це можливо,
Що всього за хвилину
Для серця мого важливішим
Стало інше.
Але мені...
Бракуватиме...
Тебе...

Злітаючи у небо літаками,
Шукаючи пояснення для мами,
Ми намагаємося бути
Краще ніж ми є.
Не знаючи куди подіти сором,
Ми більше мовчимо аніж говорим.
Але кожен з нас вірить,
Що десь там щастя є.
Та чи вистачить нам сили
Кожному віднайти своє?

Непостійність константи,
Ми мов арестанти
Шукаємо вихід назовні.

І повітрям тюремним
Наші легені
До самого краю вже повні.

І ти, моя мила,
Візьми мої крила.
У мене ж то виростуть нові.

Немає побачень.
Нема допобачень.
І слів, щоб почати розмову.
Але мені...
Бракуватиме...
ТЕБЕ...