І знову тут, не побачиш лиця мого
Тихе місто, відчуває цю тишину
Я знову пропав серед маси
Дивлячись тими очима на кусок траси
Я надіваю маски, впереді поразки
І люди які навязують себе, як зразки
Вируваюся прям з ланса, біжу вперед
Як дика тварина, непотрібна скотина
Вибору нема, прориватися куди, ти пішов?
Життя то не шоу, хоумі, залишаюся у формі
Не питай мене як я, Я в нормі, 
Чекаю перехід в майбутнє, на дальній платформі
Хто ти? хто кричить всередині
Це та злість яка не дає, заснути моїй другій тіла поливині
Розум в димі, я сам в тишині,
Летять так швидко дні, забудь коли були ми малі
Мам пробач мене, якщо виріс не той, ким ти хотіла
Закрився в собі, на замок.
Чути крик, нажимаю на курок

І знову все спочатку, риюсь у собі
Доба за добою, день вечір, та знову ніч
Закориваю очі, просинаюсь - і не розумію, що роблю - вчому річ

Я знову відчуваю, спокій,
Я знову відчуваю цю біль,
Я знову сижу сам в тишині...