Ти той,
з ким я мрію прокинутись. 
З ким хочу лежати поряд, 
відчуваючи як накриває, мов хвиля, 
моє оголене тіло шовкова постіль. 
Хочу липнути 
до тебе стегном,ключицею,спиною, 
відчувати, 
що «I'm totally lost 
in U». 

Ти той, через кого у серці солодкі повені 
настільки стрімкі та сильні, 
що рвуть вени і пробивають 
наскрізь груди. 
Ти один серед всього цього словесного 
бруду кохаєш мене рідною мовою. 

Коли я порожня й розбита, наче чашка, 
з якої мить тому втамували спрагу 
й у гніві жбурнули об стіл. 
Коли немає сил навіть на те, 
щоб вийти з цих 4х бетонних стін… 
Тоді саме ти той, хто мене ладнає, 
не жаліючи ані крихти сил та часу. 
Хто рятує від нестерпних нападів болю 
гарячими вустами й жартами, 
так що регіт мій відлунням котиться по горищу. 
Іноді я не знаю чому ця любов, мов хамелеон, 
від щастя змінює колір і 
чи я справді тебе заслуговую, чи справді 
я тебе варта, бо ти той, 
хто 
мене відродив, після того як інший до тла знищив.