Лісом покриті гори високі,
Смерекові смоли, березові соки,
Стоїш та кайфуєш від панорами,
І раз – ріжуть око порублені шрами…
Хто-то-то зробив таку лажу -
Перетворив ліс на попіл і сажу?!?
Гуцули та боки приклали сили -
Дерева зрубали, гілки попалили.

Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже!

Степ, степ, степ довкола широкий,
Авто летить вперед, руйнуючи спокій,
На трасі потрохи зростає напруга,
Туди одна смуга, і сюди одна смуга.
У-у-у-га розтягнулись колони,
Пруть вантажівки – подібні, мов клони,
Їх обігнати – багато відваги,
На інших вони не звертають уваги…

Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже! Вау! Вау! Вау!
Їм було байдуже! У-у!
Їм було байдуже!

Сонце ласкаве, море глибоке,
Люди на пляжі вилежують боки,
Омиють засмагу в хвилях прибою,
Спрагу заллють прохолодним напоєм.
Ой! Ой! Вони не заплачуть
Від чужої біди, від чиєїсь невдачі,
Їх не цікавить з якої причини,
Виходять на берег мертві дельфіни…