Богдан Малик "Перемога"

Летять роки, а пам'ять не зітреться,
Щемить відлуння давньої грози...
Дев'яте травня приросло до серця,
Як вічне свято радості й сльози.
При орденах йдуть ветерани знову,
До вічного вогню звертає люд,
Бо в нашій Незалежності, братове,
Є й Перемоги давнішній салют.

Приспів:
Перемога, Перемога, Перемога,
Хоч і болем обмивалася дорога,
Та вона прийшла до нас, прийшла,
Відділивши правду мужності од зла.
Перемога, Перемога, Перемога -
Не забудемо нічого і нікого,
Не забудемо ніколи і ніде
Цей, вкарбований у нашу долю, день.

На полі бою трави закосились,
У вічність відійшов старий солдат.
І переходить пам'ять вже до сина
Про дату, що горить між інших дат.
Висока пам'ять гріє нашу душу,
Яка спасла нас і ще спасе.
Вкраїно-мати, можеш ти і мусиш
Запам'ятать усіх і про усе.

Приспів.