Ти бачиш людей мільйони
Розходишся з ними в шляхах,
I погляд на тих незнайомих ,
Це спроба змінити їх шлях,
Щодня ти приходиш крізь сотні,
Розгублених часом облич
Ти бачиш лиш те що назовні
Не бійся , у очі вдивись 

Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе?
Хотілося б більше сказати тобі , незнайоме лице .
Пройдеш , не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш ,
Твій шлях, ти ідеш ти такий не один , ти шукаєш мене , мене

Шукаєш в людських ти безоднях ,
Вдивляєшся лиш в пустоту 
Щоразу десь осторонь пройдеш
Й не бачиш душі ти красу.

Моє серце , сонце моє, ти є сила моя й воля
Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все