Місцями вітер, відстань помітна,
Між нами крига – неполюбила-а, 
Без тебе я не проживу ні дня.. 

Дивовижно: я насамперед тобі подякую, 
Та ну , без всякої іронії. Уяви, що зараз я пишу тобі листа.
Ну перестань, не треба цих слів: 
«тіпа ти класний, але…» -кароче все зрозумів…!!! 
Знаєш, а я вже звик, чесно,що якщо відчуваю 
Значить їй не пара вже,і треба вже - і тут так сталось…
Поцілувались по п"яні, легкий момент пристрасті, 
А з ранку – в мене нові рани.
Ні, я не влюбчивий, просто хочеться поділитися своїм теплом з душі, 
Така вже я людина…Лінивий і все більше втрачаю інтерес до життя, 
Бухаю з пацанами, хоча вже 22-два,…
Я знаю, що є вихід, просто я його не бачу,
Бачиш, який я хєровий, ти вартуєш кращого! 
Шоб був на тазіку, шоб віддавав тобі він ласку, 
Я зафарбую свої вікна чорною краскою…
ТИ ПРЕКРАСНА, чесно, і ми відкрили секрети, 
Було холодно, лавочка, гріли сигарети…
Я дякую тобі за цей один єдиний вечір,
за твою усмішку, за твої ніжні плечі…