Наче янгол без жалості і болю
Стань, юначе, легендою новою 

Вітерець, мов неба блакить 
У двері постукав до серця твого 
Ти від мене лише не відводиш очей
 Привітливо посміхаєшся
 Дотик, до болю м'який 
Тобі так кортить відшукати його
Не знають іще очі юні твої
Що жде тебе далі в житт
Все ж таки вірю, невдовзі збагнеш ти
Що в тебе за спиною є 
Крила могутні, щоб міг відлетіти 
У дальнє своє майбуття. 
Теза янгола без жалЮ і болю З вікон долі твоєї зніметься мерщій 
Коли з зАпалом, що тріпоче у душі 
Свої спогади ти здаси без бою 
Огорни небеса і як зоря засяй, 
Стань, юначе, легендою новою!