слова . Зоряна Макаренко / https:/ [bad word] zoriana_makarenko / 
муз. Sanya OLen 

І день, і ніч гримлять бої,
і сльози з хат течуть рікою.
А справа в чому? У Війні.
Вона прийшла до нас додому.

Її привів до нас сусід,
скажений пес, сволота хижа.
Він підійшовши до воріт,
порушив пострілами тишу.

А що він думав? Як гадав?
Що ми впадемо на коліна?
Що ми підемо з рідних хат,
і віддамо йому Вкраїну?

А що ти думав, розкажи?
Що ми злякаємось й здамося?
Ти хоч мене побий й зв'яжи,
а небо це моє, й моє колосся.

Принижуй все своє буття.
Й цілуй йому криваві руки.
І віддавай своє життя
за принципи цієї суки.

пр
Привів до нас страшну Війну.
І що ти думав? Що здамося?
Ми віддамо страшну ціну,
а наше небо і колосся.

Прийшов із зброєю в руках,
гадав, впадемо на коліна?
Ми не здамося, знаєш, "брат",
бо замість серця - Україна!

За що воюєш ти? За що?!
Яка ідея сонцем світить?
Чи "просто так, аби було"?
Аби було де вмерти в світі.

І чим ти думав, коли йшов
стріляти в нас так небайдуже?
У нас в обох червона кров,
та різні в нас з тобою душі.

Й серця в нас різні, поясню.
В твоєму серці чорна піна
й поклони вашому "царю".
В моєму серці - Україна. 

В твоєму серці злість лише.
І серце все твоє руїна.
А знаєш, що в моєму серці є?
В моєму серці - Україна.

Привів до нас страшну Війну.
І що ти думав? Що здамося?
Ми віддамо страшну ціну,
а наше небо і колосся.

Прийшов із зброєю в руках,
гадав, впадемо на коліна?
Ми не здамося, знаєш, "брат",
бо замість серця - Україна!