Де облітає листя і блискавки ріжуть небо
Я обіцяв колись я лишусь поряд тебе
Тремтів від холоду ховав руки в кишені 
Під капюшоном голову ентузіазм дешевий
Де шепіт мій лише і змок до самих ниток
Вже відчував душею цей постійний збиток
В перерві між боїв тиша очолить саміт
Де лідери країн годують нас тим самим
А ми як диверсанти приречені до страти
На антидепресантах забилися у кут палати
Палити й спати в очікуванні дива
А так і не поталанило розім’яти крила
Кличуть на килим і відчитують по повній
А я ж віддав роки і себе вивертав на зовні
Любов що імітуєм вживлена нам мікросхема
Де певно ми мутуєм і вся сонячна система