За горою верба, під вербою вона
Виглядала милого, ніжного, єдиного.
Знала вона, що дівоча краса
Не одного звела,
Причарує милого, ніжного, єдиного,
Мріє вона.

Приспів:
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана,
Під вербою все чекала вона,
Прислухась, та не чула кроків,
Шум, тільки вітер дув, сум навівав.
Да-рі-да-рі-да-рі-да-рі-нана,
Закохалася у тебе вона,
Відчувала тільки сильний серця стук,
Холод своїх рук, милим жила.

День минув, ніч прийшла,
Чути спів солов'я,
І верба схилилася, мила зажурилася,
Досі сама, а на дворі весна,
Чути спів солов'я,
Не сумуй, вродливая,
Будеш ти щасливая, ще молода!

Приспів. (2)